В перші місяці повномасштабної війни росії проти України головними задачами логістики стали евакуація мирного населення, доставка гуманітарних вантажів та забезпечення ЗСУ.  Але, щоб продовжувати тримати удар агресора, пом’якшити падіння економіки та уникнути гуманітарної катастрофи, на порядку денному гостро стоїть розвиток зовнішньої торгівлі і, відповідно, експортної логістики товарів.В умовах, коли через блокування росією українських портів, основний удар по вивезенню експорту на себе прийняла залізниця, важливо донести європейцям, що сьогодні майже 100% вітчизняної зовнішньої торгівлі залежить від їхньої позиції, рішень і готовності забезпечити транспортування українських вантажів.

Саме в цьому я намагався переконати європейських партнерів під час свого виступу на форумі RailFreight Summit 2022.

Від традиційних вагонів до контейнерів

До 2014 року основними торговими партнерами України були країни СНД. Вантажі перевозилися в критих вагонах, напіввагонах і зерновозах. Транспортна інфраструктура була "заточена" під цей рухомий склад.

Після 2014 року Україна починає активніше розвивати торгові відносини з Європою і Азією. Для цих країн звичний і зручний спосіб доставки вантажів - мультимодальний транспорт. І це стало великим викликом, оскільки для України основні експортні вантажі - це зернові, соняшникова олія, залізна руда та метал. Але дякуючи технічному прогресу і досвіду, майже всі ці вантажі сьогодні можна перевозити і в контейнерах.
Порти - №1 української експортної логістики

На кінець 2021 року, основними партнерами для України стали країни ЄС та, приміром, Китай та Індія в Азії, для яких важливу роль відіграє доставка морем.

В 2021 році через всі порти України було перевантажено 153 млн тонн вантажів. В експортному напрямку це близько 118 млн тонн, в імпортному - 24 млн тонн.

Кожний місяць до війни українськи порти обробляли сумарно в експортному і імпортному напрямку в середньому майже 13 млн тонн вантажів.

Ще напередодні повномасштабного вторгнення росії в лютому українські порти були заблоковані флотом країни-агресора. В серпні, як відомо, вдалося домовитись про зерновий коридор. Завдяки цьому з українських портів за півтора місяці, станом на 14 вересня, вже вдалося вивезти понад 3 млн т агропродукції. Це великий здобуток, але ці цифри не можна порівнювати з довоєнними обʼємами. Також залишається питання, як вивозити на експорт решту видів вантажів?
Шок і шанс для залізниці

Навіть якщо половину вантажів, які раніше відправлялись морем, переорієнтувати на західні кордони України, то матимемо цифру 70 млн тонн. Це близько 1,2 млн вагонів або 3,3 млн вантажівок. Це великий шок і навантаження для прикордонної інфраструктури. Цього ніхто не очікував і не готувався вирішувати таку задачу. Зараз весь вантажопотік переорієнтувався на західні сухопутні переходи, а українські компанії буквально борються за вивезення кожної тонни вантажу. Головним транспортом стала залізниця. І перші 6 місяців війни показали, що європейська транспортна та бюрократична системи не здатні забезпечити вивезення навіть третини від необхідного.
Нові виклики

З якими ж викликами стикнулася логістична система?

Перше - недостатня кількість трансграничної інфраструктури Україна/ЄС.

Друге - недостатня кількість рухомого складу (контейнерів, фітингових платформ), як в Україні так і в ЄС.

Третє - збільшення дистанції перевезення.

З цих причин вартість доставки вантажів збільшилася в 4-5 разів. Як результат - велика кількість бізнесів в Україні зупиняється. Сьогодні всі говорять про важливість української зернової продукції на світових ринках. Але, якщо логістика знову не стане доступною, є великий ризик що 30-40% полів не будуть засіяні і не дадуть врожай!

Ця ситуація також оголила інші проблеми транспортної системи ЄС -  навіть без українських вантажів, транспортні коридори вже на межі колапсу. У багатьох перевізників ЄС цього року рекордно-негативний показник пунктуальності перевезень - менше 20%. Торік він становив понад 50%. Кількість скасованих поїздів також рекордна. За даними на  липень, у деяких великих європейських перевізників частка скасованих поїздів досягає 50%.

Що робити?

Для збільшення пропускної здатності потрібні нові прикордонні термінали, інвестиції в європейську портову інфраструктуру, додаткові вагони, контейнери. Все це досить великі інвестиції. Але потрібно усвідомлювати, що значний об’єм перевезень залишиться на цих транспортних коридорах і після закінчення війни.

Крім того, європейські компанії та транспортна система мають бути самі зацікавлені у розширенні "вузьких горлишок" та вдосконалені транспортної системи. Перші шість місяців показали що європейська система не готова навіть до малої частини нових вантажів. В наступні роки буде відбуватись подальший процес інтеграції української транспортної системи, зокрема залізничної, до європейської. Тому сьогоднішню ситуацію можна використати для роботи над помилками, щоб вберегти транспортну систему від колапсу в майбутньому.
Прості кроки для вирішення великих задач

Команда компанії "Левада-Карго" провела дослідження на основних ланцюжках перевезення з України в Європу. Ми виявили прості речі, які не потребують великих інвестицій. Для прикладу, система квот в портах ЕС для українських вантажів, швидке проходження контрольних процедур на кордонах, підвищення координації перевізного процесу з країнами ЄС, удосконалення технологічних процесів та ін. Такі кроки можуть суттєво впливати на збільшення трансграничних перевезень.
Також потребує вирішення проблема недостатньої кількості обладнання для перевезення українських вантажів, пов’язана серед іншого з небажанням європейських компаній відправляти обладнання в Україну з міркувань безпеки.

Наш внесок

На жаль, самостійно Україна не здатна подолати всі логістичні виклики. Але сьогодні багато компаній намагаються розвивати нову логістику. Так Група "Лемтранс", до якої входить "Левада-Карго", разом з партнерами запустила контейнерний термінал на кордоні України і Польщі.

По терміналу у Мостиську прокладена широка та європейська колії, є обладнання для роботи з будь-якими типами контейнерів. Ми надаємо ринку альтернативу: якісний сервіс та покращену логістику. З'явилася можливість додатково збільшити пропускну спроможність залізничного прикордонного переходу України з Польщею.

Ми постійно інвестуємо. На цей момент в оперуванні "Левада-Карго" приблизно 700 платформ і більше 1000 контейнерів для перевезення різних видів продукції. Сподіваємося, що з запуском в роботу нашого терміналу та створенням регулярних сервісів в Україну прийдуть європейські та міжнародні оператори контейнерів.