Олександр Ткачук: Спеціалізований контейнер для зерна виявився тимчасовим інструментом

19.09.2023
Share

Про розвиток контейнерних перевезень під час повномасштабного вторгнення поговорили з директором з розвитку мережі контейнерних терміналів «Левада Карго» (входить до Групи «Лемтранс») Олександром Ткачуком.

— Який зараз відсоток контейнеризації вантажів на залізничному транспорті України?

— Зниження обсягу вантажних перевезень залізницею також позначилося на зниженні перевезень у контейнерах. У 2022 році частка контейнеризації вантажів на залізничному транспорті становила приблизно 2% всього вантажообігу.

— Як ви охарактеризуєте наявну мережу контейнерних терміналів на території України, наскільки вона розгалужена, доступна та якісна? Чи дає наявна мережа змогу збільшувати обсяги контейнерних перевезень та залучати нові вантажі? Чи для цього необхідно спочатку розвинути саме мережу контейнерних терміналів?

— В Україні контейнерна мережа розвивалася переважно з прив’язуванням до чорноморських портів. Навіть останні проєкти УЗ (Ліски) стосувалися поєднання вантажопотоку між Чорним та Балтійським морем. Якість терміналів і мережі характеризується наявністю відповідного обладнання (кранів, ричстакерів, навантажувачів тощо), яке б давало змогу швидко обробляти, стафірувати контейнери. Якщо порівняти ступінь розвитку контейнерних мереж у ЄС і в Україні, то наша країна знаходиться на початковому етапі зародження контейнерної мережі та відповідних терміналів, але в останні роки учасники ринку все більше інвестують у розвиток перевантажувальних потужностей. Так Група «Лемтранс», до якої входить «Левада Карго», разом із партнером в 2022 році запустила вантажний термінал «Мостиська» (CTM) на кордоні України та Польщі.

— На початку серпня цього року в Укрзалізниці повідомили про створення термінального оператора, який керуватиме 21 терміналом. Як це вплине на розвиток контейнерних перевезень?

— Основне питання – це що вкладає УЗ у поняття термінала. На сьогодні це так звані вантажні двори на великих станціях, які теоретично можуть працювати з тарно-штучними вантажами, або проводити стафірування контейнерів, наприклад. Проте основне питання полягає в наявності відповідного обладнання, в координації вантажопотоків, зв’язків із портами та лініями. Без значних інвестицій у контейнерну інфраструктуру УЗ не зможе відігравати ключову роль у контейнерних перевезеннях (особливо після лібералізації залізничної тяги).

— Якою була тенденція щодо контейнеризації вантажів до початку повномасштабного вторгнення та що змінилося після лютого 2022 року?

— Позитивна тенденція зростання контейнерних перевезень була зупинена. Після масштабного вторгнення змінився вектор руху вантажопотоку в контейнерах, насамперед у напрямку західних переходів. На сьогодні Гданськ став основним хабом для українських вантажів, які транспортуються в контейнерах на експорт та імпорт.

— Як війна вплинула на логістику вантажів у контейнерах? Які альтернативні шляхи експорту та імпорту товарів у контейнерах із/в Україну доступні сьогодні?

— Звичайно, шлях до порту став довшим, оскільки контейнери – це в основному про море. Також змінилася вантажна база, сьогодні це переважно чорні метали, зернові, олійні культури, шрот. На сьогодні доступними є шляхи до Ґданська, Роттердама, Гамбурґа через сухопутні контейнерні термінали на західних переходах.

— До якого показника контейнеризації вантажів ми маємо прагнути, на Вашу думку?

— Це буде залежати від вантажної бази, тобто продукту, який буде створюватися в Україні. Контейнер – це про продукт зі значною доданою вартістю. Чим більше буде такого продукту, тим вищим буде відсоток контейнеризації.

— Чи необхідна зміна законодавчої бази для поліпшення умов розвитку контейнерних перевезень в Україні?

— У ЄС контейнерні потяги забезпечуються приватними операторами та тягою. Лібералізація залізничної системи України поліпшить умови розвитку будь-яких перевезень.

— Які основні перепони є зараз у процесі розвитку контейнерних перевезень в Україні?

— Передусім війна та пов’язані з нею проблеми: морська блокада, зниження обсягів виробництва, відсутність зовнішніх інвестицій. Також ключову роль відіграють інфраструктурні обмеження на прикордонних переходах, вагонні черги, відсутність графіків для контейнерних потягів, проведення контролю на кордоні (фітосанітарного, митного) тощо. Тобто суміш загальних хронічних проблем і проблем наслідків війни.

— Зараз одна з основних тем, яка обговорюється – це перевезення зерна на експорт. Як розвиток контейнерних перевезень може допомогти вирішити цю проблему?

— У 2022 році перевезення зерна в контейнерах було поширеним явищем. Насамперед на хвилі паніки. Зараз ми не спостерігаємо високої частки обсягів перевезень зернових у контейнерах. Наразі це нішева історія, тобто в контейнері сьогодні везуть ячмінь, шрот, олію (у флексах).

— У яких контейнерах переважно перевозять зерно на експорт: у спеціалізованих чи універсальних?

— В універсальних, оскільки нішеві зернові культури йдуть до Китаю. Материкові перевезення забезпечуються хоперами та автомобілями. Спеціалізований контейнер виявився тимчасовим інструментом.

— Чи достатньо на ринку України фітингових платформ? Які платформи мають найбільший попит?

— Питання достатності платформ регулюється «Укрзалізницею». Якщо показник обороту збільшується, відповідно, з’являється дефіцит. Проте на території України активно використовують напіввагони для перевезення контейнерів, тому ця історія є динамічною.

— Яка частка експортних перевезень зерна може бути контейнеризована, на Вашу думку?

— Перевезення зернових у контейнерах – це тимчасовий захід. Звичайно, що перевезення високовартісної агропродукції (насіння, крупи, мука, цукор тощо) у контейнерах зростатиме. І віримо, що це відбудеться найближчим часом. «Левада Карго» готова до цих тенденцій на ринку й вже зараз може запропонувати клієнтам власний парк балк-контейнерів і танк-контейнерів для забезпечення сталої логістики цих вантажів у поточних умовах.

— Які перспективи розвитку Вашої компанії у сфері контейнерних перевезень?

— Ми в «Левада Карго» робимо ставку на розвиток України, на зростання її економіки та торгівлі. Наша основна ідея полягає в підтриманні цього зростання через просування українського продукту по всьому світу. Уже зараз ми інвестуємо та створюємо мережу терміналів по всій Україні, яка дасть змогу стати відправною точкою для українського продукту. Свою мережу ми плануємо з’єднати з українськими та європейськими портами завдяки залізничній мережі та, відповідно, нашим прикордонним терміналам у Львівській та Закарпатській областях.

Підписка на новини

Будьте в курсі подій