Автор Копилов Микола
Про підсумки участі у виставці Transport logistic 2023, європейські тренди логістики, а також своє бачення розвитку інтермодальних перевезень у міжнародному сполученні в інтерв’ю виданню Rail.insider розповів директор зі стратегії та розвитку української компанії “Левада Карго” Валерій Андріанов.

— Ваша компанія і ви особисто брали участь у виставці Transport logistic 2023, що нещодавно пройшла в Мюнхені. Які основні тренди у європейській логістиці ви б відмітили за підсумками заходу?
— Так, цього року «Левада Карго» вперше приймала участь у виставці Transport logistic у Мюнхені. На стенді ми презентували логістичній індустрії послуги та рішення з організації мультимодальних перевезень, а також можливості нашого партнерського проєкту – контейнерний термінал «Мостиська». Наразі ми бачимо, що один із основних трендів щодо всіх видів транспорту й напрямів діяльності – екологія. На залізничному транспорті практично всі гравці розглядають свою діяльність у контексті синергії з іншими видами транспорту й націлені на підвищення ефективності, об’єднання мереж, інтеграцію різних видів транспорту в ланцюжки перевезень (авто – залізниця – ріка/море), тобто мультимодальність та універсальність. Наш контейнерний термінал також є тримодальним: працює із залізничними вагонами, автотранспортом та контейнерами. Все це дозволяє з’єднати різні засоби транспортування для того, щоб продовжити перевалку та перевезення. Крім того, ринок виробників рухомого складу переміщується в напрямку універсалізації.
Дуже багато нових і цікавих речей було презентовано у сфері ІТ і програмного забезпечення. Можна сказати, що посилення ролі «невидимої» частини логістики (у вигляді ІТ-рішень) також є одним із загальних трендів.
Що стосується автомобільного транспорту, то практично всі виробники тягачів презентували техніку, яка працює на водневому паливі, електриці й навіть біогазі.

— Щодо нестандартних розмірів контейнерів, крім традиційних 20 та 40-футових, наскільки, на вашу думку, перспективне їх застосування в Україні? Що може цьому заважати?
— Скоріше, можна сказати, це є не перспективним, а ефективним, адже робота з різними типами контейнерів – це насамперед підвищення ефективності для перевезення певних видів вантажів. Різні типи нестандартних (хоча в більшості країн світу їх називають звичайні, стандартні) контейнерів довели свою ефективність і в Україні. Наприклад, 23–26-футові танк-контейнери для наливних вантажів; 30-футові балк-контейнери для сипких вантажів. Такі контейнери вже впевнено зайняли свої ніші на українському ринку, особливо в контексті перевезень між Україною та ЄС. Можу впевнено сказати, що їхня роль посилюватиметься попри негативні чинники, які заважають розвитку та підвищенню ефективності.
Головним негативним чинником є залізничні тарифи, встановлені на такі види контейнерів. Наприклад, у нас тариф на 30-футовий контейнер дорівнює тарифу на 40-футовий. Так не повинно бути, особливо в контексті ефективнішої експлуатації українського залізничного рухомого складу (>60% парку платформ – 60-футові).

— З досвіду вашого спілкування на стенді, що саме найбільше цікавить європейські логістичні компанії в Україні?
— Ми були приємно здивовані кількістю відвідувачів нашого стенду. Так, Україна є дуже великим ринком, який, особливо останнім часом, нарощує вплив у частині обміну товарами з ринком ЄС. Особливий інтерес був до можливостей нашого прикордонного контейнерного терміналу в Мостиськах і використання його потужностей для перевезення вантажів між Україною та державами ЄС. Дуже великий інтерес був у вантажовласників, які традиційно використовують для перевезень автомобільний транспорт. Вони побачили альтернативу для логістики своїх вантажів. Адже нині ми в «Левада Карго» пропонуємо ринку регулярні контейнерні сервіси між терміналом у Мостиськах (з доступом до українських регіонів) та основними терміналами таких країн, як Польща, Німеччина, Нідерланди, Бельгія. У найближчому майбутньому список країн буде значно розширено. Ми також бачили інтерес до нас з боку операторів європейської мережі терміналів і залізничних компаній. Вони активно обговорювали з нами можливості з формування сполучень із нашим терміналом і українською мережею. Однак слід зазначити, що не тільки компанії з ЄС виявляли інтерес. Активно цікавилися нашим стендом і послугами також китайські та індійські компанії.

— Наскільки велика увага приділяється у Європі контрейлерним перевезенням? Які перспективи щодо цього в сполученні між Україною та ЄС? Чого нам не вистачає, аби просувати такі комбіновані перевезення?
— Якоюсь мірою це можна назвати одним із трендів у логістиці ЄС. Адже насамперед йдеться про екологію. Дедалі більше компаній і терміналів включаються в роботу з контрейлерними перевезеннями. Перспективи для таких сполучень точно є. Ми активно вивчаємо це питання, а представники терміналу в Мостиськах ведуть переговори про партнерство з ключовими операторами та терміналами, які спеціалізуються на контрейлерних перевезеннях, для формування такого сервісу.

— Чи розглядалося питання Середнього коридору? Наскільки, на вашу думку, перспективні масові перевезення по ньому між Україною та Китаєм, враховуючи перманентну невизначеність із «зерновим коридором», та, взагалі, традиційним сполученням через українські порти Чорного моря? Чи можливо налагодити перевезення сухопутним залізничним відтинком Середнього коридору – через територію Туреччини з виходом на лінію Карс – Тбілісі – Баку?
— Зараз, навіть у контексті гойдалок із «зерновим коридором», Середній коридор не розглядається нашими експортерами через його складність і дорожнечу.
Сьогодні фрахт Гданськ – Шанхай коштує до 300 доларів США за 20-футовий контейнер. Ситуація, звісно ж, може змінитися: одразу після закінчення війни й перемоги України. Бо Україна автоматично стане однією з ключових транзитних країн на шляху Китай – ЄС, і включення її до таких коридорів буде правильним і ефективним кроком.
Насправді зараз цей коридор (або його частина) може бути цікавий, наприклад, українським металургам, які втратили ринок Середньої Азії внаслідок війни. Альтернативою для них зараз можуть стати контейнерні перевезення, наприклад, Рені – Констанца/Стамбул – Поті – Баку.

— Які ваші плани на поточний рік?
— Рік тяжкий. Проте ми зберегли свою частку на ринку, добудували та відкрили з партнером термінал навіть під час війни. У нас є декілька напрямів інвестицій. Ми будемо фокусуватися на проєктах, які в перспективі зможуть збільшити частку контейнеризації вантажів. Як ми вже казали, у нас та компанії «Лемтранс», як інвестора, є плани розпочати в Україні будівництво наступних інтермодальних терміналів. Ми віримо в перемогу, віримо в людей та в Україну.