Джерело: GMK Center
Виробничі потужності вагонних депо «Лемтрансу» завантажені на 100%
10 жовтня в ході виступу на другому міжнародному форумі Rail Cargo Business Forum керівник управління вагонного господарства «Лемтранс» Олександр Артемов розповів, як організований ремонт рухомого складу на потужностях орендованих компанією вагоноремонтних депо у Волновасі і Каменському. GMK Center публікує ключові тези його виступу.
Про ринок
Будь-який власник вагонів рано чи пізно постає перед питанням: де і як відремонтувати свій рухомий склад? На ринку послуг з ремонту вагонів представлені лише декілька приватних вагоноремонтних депо, у тому числі два орендованих «Лемтрансом». Відповідно, конкуренція практично відсутня, а це гальмує розвиток цілого напряму. В результаті ми маємо низькі об’єми і якість ремонту, збільшення кількості несправних і непридатних під завантаження вагонів.
Існуючий в сегменті вагонів профіцит частково обумовлений тим, що на балансі компаній знаходяться несправні вагони. Тобто вагони є, але використати їх не можна. Тому цілком можливий перехід від профіциту до дефіциту.
Вимоги ринку
Останніми роками ситуація на ринку послуг з ремонту вагонів тільки загострювалася: відсутність належного фінансування і модернізації ремонтних потужностей, нестача запасних частин для ремонту вагонів, нестача і плинність кадрів через міграцію і неконкурентні зарплати на тій же «Укрзалізниці». Часто замовнику послуг з ремонту вагонів доводиться займатися забезпеченням процесу постачання деталей, хоча єдине, що він повинен робити, – контролювати якість і термін виконання ремонту.
Тому на ринку послуг з ремонту вагонів назріли зміни: у власників рухомих складів повинен з’явитися довгоочікуваний вибір партнера за такими параметрами, як ціна, якість та термін виконання робіт.
Вагоноремонтні депо Lemtrans
У 2017 році УЗ пішла на експеримент і передала два вагонні депо – у Волновасі та Каменському – в оренду компанії Lemtrans.
Якщо в 2007 році волноваське депо відремонтувало 2202 вагони, то в 2018-му – 3723 вагони. Що стосується Каменського, то там кількість відремонтованих вагонів виросла майже в 2,5 рази – з 1172 в 2007 році до 2730 в 2018-му.
За період оренди вагонних депо відремонтовано більше 85% узятого в оренду устаткування, не рахуючи того, що було встановлено додатково (сучасне діагностичне устаткування, установки, верстати і так далі). Об’єм виконуваних робіт збільшився в 2-2,5 рази.
Підходи до управління депо:
1. Вдосконалення системи планування і управління виробництвом на всіх стадіях ремонту (створені спеціальні бізнес-процеси і програми, завдяки яким депо має багато інформації про технічний стан вагону, що в нього заходить: об’єми і трудомісткість майбутніх робіт, необхідні деталі, запасні деталі тощо).
2. Підтримка поточних потужностей і модернізація виробництва (це стосується як розвитку самого вагонного депо, його будівель і споруд, так і устаткування – усіх необхідних установок для виконання якісного і своєчасного ремонту).
3. Створення незнижуваного технологічного запасу запасних частин і матеріалів (сьогодні Lemtrans – одна з небагатьох компаній на ринку послуг з ремонту вагонів, яка готова надати усім своїм клієнтам повний спектр запасних частин і деталей).
4. Раціональне використання деталей і матеріалів – як тих, що знімаються з ремонтованих вагонів, так і нових. Така система сприяє оптимальному використанню придатних б/в деталей і закупівлі нових. Основна мета – зниження собівартості ремонту.
Інвестиції
Для того щоб здійснити усі задумки і програми, компанія Lemtrans вклала в розвиток вагонних депо 57 млн грн. Велика частина грошей пішла на переобладнання виробництва. Завдяки цим вливанням створені більше 250 нових робочих місць. Сьогодні виробничі потужності обох вагонних депо – каменського та волноваського – завантажені на 100%.
Дефіцит коліс
Усім відомо, що на ринку існує дефіцит залізничних коліс. Для вирішення цієї проблеми компанія «Лемтранс» вдалася до методу плавки гребнів і активно впроваджує таку систему впродовж останніх 3 років. Близько 25% усіх відточуваних колісних пар піддаються плавці гребнів. Із застосуванням цієї системи, за нашими розрахунками, термін служби колісних пар збільшиться з 8-9 до 11 років. Це дозволить як економити на закупці нових, так і скоротити витрати на експлуатаційний ресурс вже придбаних колісних пар.
Закупка запчастин
Вироблено заявочний метод планування закупки запасних частин. Раз на рік готується річна заявка на планований об’єм виконання робіт (виділяється фінансування, підписуються договори). Таким чином є 100-відсоткова гарантія, що запланований об’єм запасних частин буде доставлено у вагонні депо. Щокварталу формується коригуюча заявка з урахуванням нових обставин і ситуації на ринку. У якихось моментах вона може коригувати річну заявку. Нарешті, є таке поняття, як аварійна заявка, на випадок форс-мажорних ситуацій, несправності устаткування і т. д.
Усе це передбачено бізнес-процесом. Все погоджено на усіх рівнях в підрозділах компанії. Забезпечено фінансування. Кожен учасник кожного процесу точно знає, що йому робити і в який момент. Завдяки цьому ми сьогодні забезпечені усіма необхідними запчастинами для повного виконання технологічного циклу ремонту вагонів.
Результати
Парк несправних вагонів в «Лемтрансі» знижено в два рази.
Час проведення планових ремонтів скорочено на 64%.
Висновок
Приватне депо може самостійно приймати рішення і гнучко реагувати на вимоги ринку. Розвиток вагоноремонтного бізнесу дозволить підвищити якість ремонту і оптимізувати операційні витрати власників вагонів, скоротити час ремонтних робіт і час простою вагонів в очікуванні ремонту. У замовника послуги відпаде необхідність купувати і доставляти запасні частини до вагону. В результаті сформується прозорий ринок послуг з ремонту вагонів, мінімізується кількість посередників на ринку.
Відзначу також, що фактично існуюча в Україні вагоноремонтна база при нормальному підході і ефективному управлінні здатна покрити потреби ринку в ремонті. Питання в тому, як нею керувати. Необхідно сформувати ефективну ремонтну базу, яка забезпечуватиме роботу усіма необхідними матеріально-технічними ресурсами; базу, здатну задовольнити потреби не лише приватних операторів і приватних власників, але й самої УЗ.
Звернення до «Укрзалізниці»
Не треба боятися втратити монополію. Не треба боятися пустити на ринок бізнес. У бізнесу одна мета – результат. Опускатися нижче нема куди, гірше точно не буде. У нас, напевно, сьогодні один з останніх шансів змінити ситуацію і стабілізувати ринок. А отже, і нашу діяльність.