Джерело: Центр Транспортних Стратегій

Компанія контейнерних перевезень "Левада-Карго" стала частиною "Лемтрансу", найбільшого приватного вагонного оператора України. Наразі вона бере участь у проекті з будівництва терміналу біля українсько-польського кордону. На якій стадії будівництво та які перспективи нового об'єкта?

Якщо ви знайдете вантаж, який не можна перевезти в контейнері, я куплю вам пляшку гарного вина, – жартує керівник компанії «Левада-Карго» Володимир Деменко.
Контейнер – це уніфікована тара, у якій можна перевозити 99% видів вантажів, починаючи від газів та рідин і закінчуючи вугіллям. Для країн Європейського Союзу та Азії, які після 2014 року стали основними торговими партнерами України, це звичний спосіб отримання вантажів. «Альтернативи постачати до цих країн у звичних нам зерновозах чи піввагонах – немає. Тому потрібно адаптувати нашу інфраструктуру під ці запити», – каже Володимир Деменко.
В Україні ще недостатньо розвинена мережа сухопутних контейнерних терміналів, які могли б працювати з контейнерами звичним для китайського чи європейського ринків способом. «Левада-Карго» розпочала роботу в контейнерному бізнесі ще 2012 року, але будівництво терміналів – це капіталомісткий бізнес із терміном окупності 11–12 років. Потрібні великі інвестиції та надійний партнер. Тому минулого року «Левада-Карго» стала частиною компанії «Лемтранс» – великого залізничного оператора. Це придбання, за словами генерального директора «Лемтранс» Володимира Мезенцева, дасть змогу компанії запропонувати вантажовідправникам нові комплексні рішення та отримати додаткові конкурентні переваги для подальшого розвитку. «Тенденції ринку говорять про необхідність розширення можливостей транзиту, і "Левада Карго" в складі нашої компанії допоможе нам зміцнитися в цьому напрямі, з її допомогою плануємо оперувати контейнерними терміналами та розвивати їх», – зазначає він.
Результат цієї угоди можна буде оцінити вже навесні – на початку літа цього року. Саме на цей період заплановано відкриття першої черги контейнерного терміналу «Мостиська». Про те, чому для будівництва було обрано Львівський регіон, якою є його потужність, скільки обійшлося будівництво й чому це швидше хаб, ніж термінал, в інтерв’ю ЦТС розповів керівник компанії «Левада-Карго» Володимир Деменко.

Розкажіть, коли виникла ідея проєкту і яка роль у ньому компанії «Лемтранс»?
Компанія «Левада-Карго» активно працює в контейнерному бізнесі з 2012 року. Весь цей час ми спостерігали за європейським ринком та бачили розвиток цього напряму в Польщі, Німеччині та інших країнах. Ми розуміли, що в Україні трансформація логістичних ланцюжків – неминуча.
Ідея проєкту народилася в «Левада-Карго» ще 2015 року. Саме тоді ми побачили потенціал та можливість з’єднання двох ринків – українського та європейського – для постачання вантажів. Однак, для будівництва мережі контейнерних терміналів та наповнення їх платформами й контейнерами потрібно чимало коштів. Нам потрібен був стратегічний інвестор. У 2020 році «Левада-Карго «стала частиною компанії» Лемтранс», і в нас з’явилася можливість отримати інвестиції для таких великих проєктів.

Тобто, фінансує будівництво терміналу компанія «Лемтранс»?
Основні акціонери – це «Лемтранс», частиною якої зараз є «Левада-Карго», і компанія «Реїл Транс Інвестмент». Крім того, партнером проєкту виступає компанія NUnit (належить співвласнику ТІС Єгор Гребенникову. – ЦТС). Вони мають досвід і свою мережу терміналів.

Розкажіть про термінал – потужність, обсяг інвестицій, терміни реалізації?
Контейнерний термінал «Мостиська» важко назвати звичним сухопутним терміналом, оскільки його площа в кілька разів більша за звичну – 36,5 га. Він розташований за 4 км від кордону з Польщею.
На першому етапі ми матимемо можливість перевантажувати 100 тис. TEU на рік. Він буде запущений навесні 2022 року. Інвестиції вже становлять 12 млн дол. США. На другому етапі ми плануємо збудувати складські потужності. На третьому – збільшити пропускну спроможність ще на 200 тис. TEU. У результаті, хочемо досягти обсягів у 300 тис. TEU на рік. Інші етапи зараз пропрацьовуються й точні дати будуть відомі пізніше. Інвестиції в усі три етапи оцінюються в понад 25 млн дол. США.

Які роботи сьогодні вже виконані?
Ми вже на фініші – основні види роботи було завершено. Зокрема, у терміналі прокладено європейську та широку колію, кожну по 900 м. Також було прокладено під’їзні колії з обох боків. На терміналі буде можливість роботи із рефконтейнерами, контрейлерними платформами, танк-контейнерами. Тобто, усі види контейнерів, які є на європейському ринку, ми зможемо обробити.
Спочатку працюватимемо за допомогою ричстакерів, на другому етапі заплановані портальні крани. Ми активно дивимося, як розвивається обладнання на контейнерних терміналах у Європі. Наш термінал нічим не поступатиметься.

На який вантажопотік ви розраховуєте та які види вантажів зможе обробляти термінал?
Усі види вантажів, які виробляє Україна, ми здатні прийняти, обробити та відправити до Європи, починаючи від споживчих товарів і закінчуючи промисловими вантажами.
Контейнерний термінал «Мостиська» – це та точка, яка дасть змогу обробляти п’ять основних напрямків. Перший – китайський транзит, що йде через Білорусь, і транзит Туреччина-Єгипет-Балтійське море. Сподіваюся, що «Мостиська» та загалом держава Україна зможуть забезпечити добрі конкурентні умови для цього трафіку.
Другий – створення сервісу контрейлерних перевезень. Ми розуміємо, що проблема дозволів на автоперевезення не вирішується швидко, тому «Мостиська» зможе запропонувати можливість перевезення причепів та автомобілів з України до Європи.
Третій – класичне доставляння із північних портів Європи та портів Великої Одеси до Львівського регіону.
Четвертий – я вірю, що упродовж двох-трьох років в Україні зародиться новий вид доставляння вантажів, свого роду «Нова пошта» для промислових вантажів. З появою сухопутних терміналів з’являться регулярні потяги, які за розкладом возитимуть важкі вантажі, що дасть змогу зняти вантажопотік з автомобільних доріг.
П’ятий – відправлення вантажів із будь-якої точки України до Європи. Термінал дасть можливість великим транспортним європейським компаніям, які мають свої локомотиви, вагони, термінали, робити регулярні сервіси з «Мостиська».

У чому ваша конкурентна перевага?
Ми надаємо ринку альтернативу. Припустимо, є невеликі партії олії, які потрібно перевезти до Європи. Як це зробити? Можна намагатися знайти машини та дозволи, можна довезти до портів та відправити судном. А можна прямо на заводі завантажити олію в танк-контейнери, і впродовж семи днів їх доставлять до Голландії чи Бельгії.

Виходить, що основна конкуренція – це автомобільний транспорт?
Ми хотіли дати українським відправникам вантажу альтернативу автомобільному транспорту, яка дасть змогу товарам швидше та дешевше досягати європейського ринку. Чи конкуруватимемо ми з автотранспортом? Десь так. Але, з іншого боку, ми надамо для цього ринку можливість перевезення контрейлерних платформ. Тобто вони не втратять.
Щодо швидкості розраховуємо, що вона буде порівнянна з автомобільним транспортом, але тут багато залежить від «Укрзалізниці». Якщо порівнювати вартість перевезень, то думаю, що в середньому за рік ми будемо навіть дешевшими, ніж автомобільні. Однак важко говорити про ціну, коли немає дозволів на перевезення, і ти не можеш фізично вивезти свій вантаж.

Рівень контейнеризації вантажів України за різними оцінками становить 2–4%. Натомість у європейських країнах – 40–50%. Чому так?
До 2014 року перші позиції в торговому балансі для України займали країни пострадянського простору, які працювали з піввагонами, зерновозами, критими вагонами тощо. Після того, як українські виробники почали стрімко втрачати ці ринки, постало питання пошуку альтернативи, якою виявилися два основні напрямки – країни Азії та Європейський Союз.
Проте для цих країн звичний спосіб отримання вантажів – контейнер. Про це свідчать цифри: у Німеччині та Голландії рівень контейнеризації – 55%, у Китаї – 70%. Чому так? Контейнер – це уніфікована тара, де можна перевозити 99% наявних вантажів. Починаючи від газів і до вугілля, рідин тощо Китай – великий виробник різних видів вантажів, і для них це дає можливість уніфікувати перевезення. Те ж саме і в Європі.

Тобто якщо Україна хоче бути торговим партнером для цих країн, розвиток контейнерних перевезень неминучий?
Альтернативи постачати до цих країн у звичних нам зерновозах чи піввагонах – немає. Тому необхідно адаптувати нашу інфраструктуру під ці запити. В Україні ще недостатньо розвинена мережа сухопутних контейнерних терміналів, які могли б працювати з контейнерами, звичним для китайського чи європейського ринків способом. Щоб дійти до цих ринків, нам потрібно змінювати ланцюжки та способи постачання – термінали мають бути в усіх обласних центрах і покривати радіус 100–150 км.

Для розвитку контейнерних перевезень потрібні не тільки термінали, а й рухомий склад. Чи відчуває ринок дефіцит?
Ми постійно інвестуємо в цей напрям. На цей момент в оперуванні приблизно 600 платформ у різній формі власності – будуємо та купуємо нові, а також беремо в оренду на довгі контракти. Також ми маємо свої танк-контейнери, які можуть перевозити хімію та інші рідини, контейнери для перевезення рулонної сталі, 30-футові контейнери.
Сподіваюся, що з появою нашого терміналу та створенням регулярних сервісів в Україну прийдуть європейські та міжнародні оператори контейнерів, завдяки яким Україна поступово отримає потрібне обладнання. Також на українському ринку є гравці, які готові будувати і платформи, і контейнери. Однак, через велику капіталомісткість і довгу окупність, таких не дуже багато.

Які ви бачите болючі точки ринку та які заходи може вжити держава для розвитку контейнерних перевезень у країні?
Швидкість руху, нестача фітингових платформ. Іноді повертається крадіжка та розкрадання. Думаю, що тут потрібна координація та спільна боротьба держави в особі Міністерства інфраструктури, Укрзалізниці, митних органів та бізнесу. Від того, наскільки якісно Україна зможе надавати цю послугу, залежатимуть темпи розвитку контейнерних перевезень та економіки країни загалом.

На вашу думку, термінал «Мостиська» вплине позитивно на темпи розвитку таких перевезень?
Впевнений, що так і станеться. Відкриття такого великого терміналу дасть можливість ринку отримати новий якісний сервіс, покращити логістику та в перспективі збільшити частку контейнеризації вантажів. Крім того, термінал може стати альтернативою для деяких транспортних коридорів і воротами для отримання стратегічних важливих ресурсів. Зокрема, зараз ми опрацьовуємо можливість доставляння вантажів із Литви через Польщу.